Präteritum у німецькій мові: утворення та вживання

Präteritum — минулий час німецької мови, який утворюється зміною самого дієслова: machen → machte, gehen → ging. Його часто вживають у письмових розповідях і повідомленнях про події, а форми war, hatte та musste звичні й у розмові. Щоб утворити Präteritum, потрібно знати основу минулого часу та особові закінчення.

Коли вживається Präteritum

Präteritum використовують для розповіді про події минулого, опису обставин і звичок у минулому. Воно особливо характерне для художніх текстів, біографій і розповідних повідомлень. Обставина часу допомагає позначити минулий період, але повторювати її в кожному реченні не потрібно.

Am Abend öffnete Nora das Fenster. Draußen regnete es.
Увечері Нора відчинила вікно. Надворі йшов дощ.

Als Kind spielte ich jeden Samstag im Park.
У дитинстві я щосуботи грав у парку.

Präteritum не відповідає лише одному українському виду дієслова: öffnete у прикладі перекладаємо як «відчинила», а regnete — «йшов дощ». Переклад залежить від змісту й контексту. Цей час також не означає «давно»: Vor fünf Minuten war sie noch hier. — «П’ять хвилин тому вона ще була тут».

Слабкі дієслова: основа + -te та особове закінчення

Слабкі дієслова утворюють минулий час за регулярною моделлю. Відкиньте -en інфінітива й додайте -te, -test, -te, -ten, -tet, -ten. У дієслів на -eln та -ern відкидаємо лише кінцеве -n: wandern → wanderte.

Після основи на -t або -d перед показником минулого часу з’являється додаткове e: arbeiten → arbeitete, reden → redete. Воно потрібне й за деяких сполучень приголосних: öffnen → öffnete, rechnen → rechnete. Додавати його до всіх дієслів не можна: lernen → lernte.

Сильні дієслова: змінюється основа

Сильні дієслова змінюють кореневу голосну й не використовують показник слабкого минулого часу -te. Учіть форму разом з інфінітивом: kommen → kam, schreiben → schrieb. У ich та er/sie/es додаткового особового закінчення немає.

Деякі форми потребують змін на межі основи й закінчення: finden → du fandest, ihr fandet. Якщо основа минулого часу закінчується на свистячий звук, можливі варіанти, наприклад lesen → du last / du lasest. Тому не додавайте -st механічно до будь-якої основи.

Мішані дієслова: змінена основа та слабкі закінчення

Мішані дієслова поєднують зміну основи із закінченнями слабкого минулого часу: bringen → brachte. Далі: du brachtest, er brachte, wir brachten, ihr brachtet, sie brachten. Поширені приклади: denken → dachte, kennen → kannte, wissen → wusste.

Sein, haben і werden у Präteritum

Ці поширені дієслова мають особливі основи минулого часу. Запам’ятайте повні форми, зокрема ihr wart та ihr hattet. Тут werden означає «ставати»: Es wurde dunkel. — «Стемніло».

Gestern war ich müde und hatte keine Zeit.
Учора я був утомлений і не мав часу.

Модальні дієслова: konnte, musste, wollte та інші

Модальні дієслова часто вживаються в Präteritum і в розмові. У können, müssen, dürfen та mögen у цьому часі немає умлаута. Модальне дієслово змінюється за особами, а інфінітив основного дієслова залишається в кінці рамки.

Закінчення відповідають слабкій моделі: ich konnte, du konntest, er konnte, wir konnten, ihr konntet, sie konnten. Не плутайте konnte з könnte: друга форма належить до Konjunktiv II. Так само möchte — не Präteritum дієслова mögen; форма минулого часу — mochte.

Ich musste gestern länger arbeiten.
Учора мені довелося працювати довше.

Форма sollte може також належати до Konjunktiv II: вказівка в минулому й порада в теперішньому розрізняються за контекстом, а не обов’язково за формою дієслова.

Порядок слів, питання й заперечення

Präteritum не змінює звичайних моделей речення. У головному розповідному реченні дієслово в особовій формі друге, у питанні без питального слова — перше. Відокремлюваний префікс і далі закриває рамку. Додавати допоміжне дієслово лише для утворення Präteritum не потрібно.

Präteritum чи Perfekt?

Обидва часи можуть описувати ту саму подію: Ich kaufte eine Lampe. і Ich habe eine Lampe gekauft. — «Я купив лампу». Präteritum характерне для розповіді, а Perfekt зазвичай переважає в повсякденному усному викладі. Водночас sein, haben і модальні дієслова часто вживають у Präteritum і в розмові.

Вибір залежить також від регіону й конкретного дієслова: у північних німецькомовних регіонах розмовне Präteritum загалом поширене більше, ніж у південних. Не можна розмежовувати ці часи лише за зв’язком із теперішнім або завершеністю дії. В усній розповіді природно поєднувати їх: Ich war müde und habe früh Feierabend gemacht. — «Я втомився й рано закінчив роботу».

Поширені форми для запам’ятовування

Коротка перевірка: типові помилки